<< Главная страница

УКРА&IUML;НА



Категории Яр Славутич ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал 1960—1970 У полонi вiдчаю, з-пiд зашморга згуби. Непокiрно-ставна, вольова, як життя, Ти гартуєш розпукою спаленi губи, Ти волаєш вогнем Чорновола i Дзюби Перед свiтом, глухим до твого бороття. Судна доля гримить. Вiдкриваються рани, Давнi стигми вiкiв на робучих руках. По сибiрах, уралах iде нездоланний, Вибухає могутнiй, мов краснi вулкани, Рвiйний спротив когорт — у нагих кiстяках! I пiдводиться Винниця, чорно-кривава; Устають Слобожанщина, Галич, Волинь; Запорожжя клекоче в серцях Сiчеслава; Смолоскипом горять, як незгасна заграва, Заливаха, Мороз, Караванський, Горинь... Чую голос повстань Лук'яненка й Кандиби, Чую поклик Масютка на тюрми Кремля... Не лякають вас чорнi погрози, нi диби, Анi рани народнi, розверненi скиби, — Вас єднає на подвиги рiдна земля! Сильнодухi, для вас простеляються гори; Покаянно-слабi, вас наснажує плач. Волю в душах кують Гончаревi собори, I пiдносять, як щит, маєстат непокори Симоненко, Осадчий, Костенко i Драч... Гнiв народу кипить, переповнивсь по вiнця, I нема йому краю, немає кiнця: Пориває соборна снага украïнця — Запорожця, кубанця, дiнця й буковкнця, — Закарпатця й волинця — i сяють серця!
УКРА&IUML;НА


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация