<< Главная страница

ПравдоносцI



Категории Яр Славутич ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал О свiте, пiзнавай! Немов номади, Йдемо в чужий, сполоханий простiр. З важкими таврами невчиненоï зради, Всiма зацькованi — як звiр — Слабi вiд горя, сильнi вiд нестями, Волочим тугу без кiнця ми, Всьому навперекiр. О свiте мiй, Одумайся i зрозумiй! Шляхи встеляючи кiстками, В кiльцi облуд i полювань Життя складаючи, достойну дань, Скрижалi правди, кованi вiками, — Як стяг — Несем по селах i мiстах. Пiзнай же, свiте! Мозком i душею Збагни, чому розпукою своєю, Журбою чорною, що — як моря — без дна, Тобi карбуєм свiтлi письмена. Правдивi серцем, спрагнено вiдвертi, Страху й тривог зазнавши, В очей провали дивимось, як завше, Суворiй смертi. Бо хто ми, хто? Яких земель аборигени, Чиïх морiв колишнi владарi? Куди й по що, скорботно i надхненно, Бредем, як бiдарi? I на вустах — до Господа молитва, I на руках — диявола тягар, А ген за нами навiсна гонитва, Удар — на вдар. О свiте мiй, Одумайся i зрозумiй! Немов пливуча лава, ген за нами Пiдступства темнi водiï Гудуть, щоб ми палючими словами Не слали правди про своï Краï. Вчувай, о свiте, Зло несамовите! Гримить Сибiр скелетами борцiв, Лунає лунами тайга безкрая; Запливши кров'ю в пустирях степiв, Немов зегзиця, Винниця ридає. Чиï ж то костi i чиï тiла Земля у надра прийняла? Вчувай, о свiте, Зло несамовите! (...) 11 сiчня 1948 р.
ПравдоносцI


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация